Куди йдемо́ ми по житті,
Куди веде дорога,
Куди те тіло во плоті́
Веде нас від порога?
Ми розмірковуєм над цим?
Та ні. Все не до то́го,
Навкруг вита сує́тний дим
Й не зі́йдем з кола цього.
Його торуєм з року в рік,
А там одне й те са́ме,
Може звернути врешті вбік
Й змінитися нам з вами?
Щоб зрозуміти, що душі
Потрібно більш, ніж тілу,
А в нас нікчемні бариші
Займають нішу ці́лу
У так прекрасному житті,
В взаєминах між нами,
Чи в лихолітнім каятті
Пробудимося з вами ?
Й збагнемо в тому морі сліз,
Смертей, розрухи, втрати,
Що все-таки коли даєм,
Це краще аніж брати.
Зверніть душу до людей
(бездушні вже йдуть),
Невже про́йдемо крізь пекло,
Щоб збагнути суть.
24.04.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: Олекса Терен