Бог засіяв, мир нам послав
Бог наш воскрес
Бог про все знав
За нас він страдав
Муки прийняв, наші гріхи
Нас в пекло вели
Клята війна, гординя,
Багатство, царків та бариг
Туніяцтво, масове пянство
За все він страдав,
Вічне життя він віддав,
Дорогу у вічність нам показав.
Самопожертва, краплини крові, тіло
Все земне вам віддав
Душею він воссіяв
Він возродився на небі
Ніс 33 роки цей хрест,
Вас учив, вас лічив.
Що ж від вас він отримав ?
Муки, невдячніть ?
Нові гріхи?
Знов на землі керують кати?
Кайтесь, моліться.
Бо скаже палай.
Їх не варто спасати,
Вони саранча, їх жадібності
Не має кінця, вони кровопивці,
Вони братовбивці.
Повірив він в вас,
В богонароджених,
Впавших в гріхах.
Слава Богу,
Слава Богам,
Людям стид і срам.
Скільки можна цих ран.
Цього насильства.
Церкви ділити.
Все захватити.
Одні знов жирують.
Інші бідують.
Божі народи завжди покидають,
Ту землю на якій їх рабами вважають.
Скільки можна так жити ?
Скільки можна грішити?
Во істину воскрес.
Якщо когось спасеш, то порятуєшся і сам.
Не убий!!!!
На хрест іди....
Дорогу в вічність ти знайди.
Свою ти душу збережи.
Ціни життя і памятай,
Для Богоборців скрізь є Рай.
Земля то Рай, то не є Пекло.
Чому вогонь ви розпалили ?
Ви Божі люди чи бацили?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: oreol