Чи ти спекла вже свою паску, москалихо?
Твій син воює в Україні. Несе лихо!
Жінок, дітей гвалтує, немовлят.
Вівтар жертовний - возик янголят.
Чи ти, антихристко, яєць нафарбувала?
Я чула, ти його вбивати намовляла?!
Мовляв, ті українці то бандерівці, не люди.
Та в тебе на очах... та й в серці вже полуди!
І зетку малювала, як годиться
У рашці. А ночами тобі спиться?
Не дочекаєшся свого убивцю! Стигне кров?!
Бо Z від сатани. А Бог- любов.
Валентина Урода/Дацко
22/04/2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: Гонорова пані