Нема й не буде в білім світі сили,
Яка б зборола український дух.
Тим більше, орки, хитрі та спесиві.
Ми ж переможем дику цю орду!
На повний голос заявляєм світу:
Ми українці. Ми іще живі,
Хоч гинуть у війні дорослі й діти,
І запеклася кров на рукаві,
Та ми живі. Хоч воювать непросто,
Із мертвих ми навчились воскресать.
Російську ліквідовуєм коросту.
Ми – Україна. Це ж – любов, краса!
Снаряди, міни, бомби і ракети,
І неба неприкрита висота.
На тілі України куль букети,
Та ми живі, бо це земля свята.
Хіба не ми збудили тебе, світе,
Від летаргічного твого міцного сну,
Як сонце Землю проситься зігріти,
Аби після зими послать весну,
Так ми сьогодні гордо заявляєм:
Ми – Україна й жити нам в віках,
І московитів скоро вже здолаєм.
Героям слава! Слава воякам!
12.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2022
автор: Ганна Верес