ГОВОРИТЕ

Говорите,  не  звірі  і  не  вбивці?
А  ми  говорим  вам,  що  ви  такі,
Вовки  ви,    а  ми  наче  бідні  вівці,
Здається  так,  та  все  ж,  ми  не  такі.

Чому  ви  нас  вбиваєте,  тварюки,
Що  ми  зробили  вам,  кодло  гієн?
На  Україну  ви  ллєте  багнюку,
Рашизм  мабуть  не  вийде  з  ваших  ген.

Рабів  зробити  ви  хотіли  з    люду,
Не  вийде,  українці  бо  всі  ми,
Ніколи    не  терпіли  у  нас"  юду,",
Повстали  проти  чорної  пітьми.

Багато  патріотів-  українців,
Вже  полягло,  багато  з  них  живі,
Дістали  досить  ми  від  вас  гостинців,
Ви  захлинетесь  у  своїй  крові.

Ми  пригощаймо  "  хлібом"  вас  та"  сіллю",
Та  це  вам,  не  подобається,  ні,
Ви  будете  для  нас  постійно,  ціллю,
І  ваш  кінець  ,  тонути  у  багні.
                                                                                   22.4.22.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2022
автор: Tit