МІЙ СКРОМНИЙ ЮВІЛЕЙ

Рідна  моя  Вірочко!  Я  пройшов  знаковий  життєвий  рубіж  –  80.
За  час,  відколи  Тебе  немає  на  цім  білім  світі,  виконав  Твої
прохання.  Тебе  пам’ятають.  Твій  образ  будуть  пам’ятати  школярі,
яких  Ти  вчила,  наші  внуки,  жителі  мікрорайону.  В  бібліотеках
України  є  примірники  книжки  «Артерії  любові  Бога».  Тепер  готую
другу  книжку  про  Тебе.

Недавно  перетнув  рубіж  –  80.
Вже  майже  десять  літ  живу  без  Тебе.
Твоїх,  рідненька,  не  забуду  оченят
І  усмішки  –  від  неї  в  серці  трепет.

Без  тебе,  рідна,  святкував  свій  ювілей.
Приніс  я  квіти  на  Твою  могилу  –
Букет  блакитних  й  жовтих  орхідей,
Які  для  Тебе  завше  були  милі.

Всевишній  часу  дав  мені  доволі,
Щоб  виконати  всі  Твої  прохання.
І  вірив  я  в  свою  щасливу  долю,
І  переносив  з  честю  всі  страждання.

Я  вдячний  Богу  за  продовжене  життя  –
Багато  зміг  для  Тебе  я  зробити.
Приходять  і  лихі  передчуття,
Та  маю  вік  призначений  дожити.

В  житті  іще  немало  перешкод
Повинен  я  здолать  чи  обійти.
Але  одна  з  моїх  найкращих  нагород  –
Була  й  залишишся  рідненька  Ти.
 
Ще  сонце,  вірю,  у  вікно  моє
Загляне  й  душу  зболену  зігріє.
Радію:  вже  про  Тебе  книжка  є  –
Ріднесенька,  я  здійснив  свою  мрію.

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: DVI