Втрачаєм найдорожче, що тримало нас
Війна прийшла і хоче відібрать життя
Так стрімко в вибухах гранат минає час
Нажаль нема для тисяч вбитих вороття
Такі міцні обійми смерті не були ніколи
І хочеться нам заглушить передчуття
Яке бентежить серце, люди похололи
Але невдовзі прийде окупантам каяття
Жахіття принесли на землю ці тварини
Маріонетки, що не знають що, куди і як
Для них будинок з цегли – дикі днини
Бо росіяни звикли, що навкруги бардак
Обман що принесла орда кремлівська
Направлений на те щоб відібрати мир
Із заздрістю військові як вовчиська
Спустошують нажите із усіх квартир
Втрачаємо життя, частину наших душ
І звірства розривають життя тисяч
Пала ненависть до рашистських туш
Що прокотили по Вкраїні війни м’яч
Забрати хочуть все що іще має цінність
Важливо нам не дати дихати в свободі
Від росіян можна чекати лише підлість
Це генетична дикість живе в їхнім роді
А ми тим часом втратили частину нас
Ще довго наші душі будуть заживати
Ми переможем ворогів, настане час
Розпад Імперії-Росії будем святкувати
20.04.2022 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2022
автор: Ярослав Яресько