Пройшов не день, пройшло уже й не два
Та ще болить москаликам "Москва"
Заплуталися в фейках від укропів,
Та правда - найгіркіший із сиропів,
Я ж спробую знайти примарну суть
У тій бурді, що у Кремлі несуть
Отож, в "Москві" був славний екіпаж
Запас горілки, гвинт і такелаж
П'ятсот людей: юнці і старожили
Одного дня всі разом закурили
Вогонь піднявсь – хай поберуть чорти!
І в морі не знайти було води
Горить "Москва" (шкода, що ще не та)
Але команда вправна і крута
Від серденька Нептуну помолившись,
Спаслась, за божу бороду вхопившись,
А флагман сам прямує на буксир,
Хоч шторм його розхитує щосил
Але, мабуть, розгнівавсь Всеотець
І диву тому надійшов кінець...
Та не спішіть ви плакать за іржу!
Нарешті чисту правду розкажу
В Кремлі сказали: "крейсер той неважний,
І, взагалі, (ви знали?) він – бумажний!
А ті п'ятсот таким були лайном,
Що утонуть вдалося тільки трьом!
Але й в тих трьох задача є одна
Підняти "Курськ" потоплений із дна
Не допускайте сумнів і на мить
Це план був наш:"мі можем повторіть"
Тому не лийте сльози задарма,
В укропів даних правильних нема."
Народ на вуха одяга лапшу,
А я рядки останні напишу
Москаликам з втонувших кораблів:
"Ваш труд не вартий і п'яти рублів!"
18.04.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2022
автор: Віола Нетребко