Тікай...тікай,- кажу,- не стій!
Чому на мене дивишся ласкаво?..
Ти ж не отримала отих моїх листів,
Що їх тобі у сутінках писала...
Годі! Близько не підходь.
Не бачиш? Прірва. Ось, між нами...
Мені тобі пояснювать, Любов?
Я хочу зберегти тебе насправді...
Ти чуєш? Тут є прірва. Не ходи...
Собі я не пробачу, що згубила...
І як мені... І що мені тоді...
Усвідомити, що більш тебе не стріну...
Тікай. Прошу. У той, у інший бік!
Я не пробачу...я собі не зможу...
І раптом пульс мені у жилах зник-
Його, в її обіймах, не знаходжу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2022
автор: Тетяна Білогай