***

Сьогодні  я  знову  пізнала  початок.
Ми  тихо  стояли  у  затінку  хвиль.
Весна  щось  кричала  про  символ  печаток,
Які  залишають  відтінковий  біль.
Ще  буде  життя.  -  Та  на  двох  чи  урозтіч?  -
І  буде  ще  ранок,  миліший  за  ніч...
Наші  серця  вже  давно  охололи.
З  грудей  виривається  стомлений  сич.
Уста  усміхнуться,  немов  наостанок.
Ми  надто  багато  з  тобою  пройшли.
Нехай  же  між  нами  лиши́ться  початок
(Бодай  у  казково  -  пророчому  сні)...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2022
автор: Сара Ґоллард