Здригнувся увесь світ від жахіть війни,
Що стаю привів дикий голуб путень.
Зруйнований наш рай ,наш дім без стіни
І мільйон доль вигнав на мороз лютень.
А на краю зими від війни сліди
І на білому снігу кров пролита.
Ще кілька днів зосталося до весни
Від ракет на світанні мрія вбита.
В полум'ї вогню горить Україна
Стогне земля від болю... зриву гармат.
З віт зронила цвіт- червона калина
Розпинає на хресті дитя пилат.
Ніхто незнає, що його чекає
Недоля, в яку поведе дорогу.
Люта зима холодом допікає
Одна надія на святого Бога.
Розстріляна весна спалені мрії
Вбивають,і катують українця.
О, Божа мати Пресвята Маріє!
Захисти ,нас від варвара -чужинця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2022
автор: Чайківчанка