Н-арешті розійшлися чорні хмари,
Е-кватор залишила серця біль.
Б-ула колись любов, і звук гітари,
О-дначе, зруйнувала заметіль...
Д-ні вже зібрались у велику зграю,
Р-адіти треба сонцю і весні,
І- я рокам коритись не бажаю,
Б-о жити в щасті хочеться мені.
Н-ехай хоч проти мене все довкола,
О-миють часом серце роси злив.
П-ригнути наміряється додолу
Л-ітопис наш, що часу плин змінив.
А- краплям з хмар хтось дав вказівку звище
Ч-адра душі промокла за рокИ,
Е-демом долі часом вітер свище,
Д-олаю плин глибокої ріки.
О-й доле, розжени життєві хмари,
Щ-е рано піддаватись силі гроз,
Е-кран життя, де сонце, не примари
М-ені до серця ось такий прогноз.
(Вірш написаний до війни. Може і не варто було виставляти ?)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2022
автор: Любов Іванова