Матусю рідненька, моя Україно!!!
Ти тільки міцнієш в запеклих боях.
Ми стали бронею усі воєдино
І ревно боронимо обраний шлях.
Матусю кохана, дивитись несила
На рани твої у містах і полях.
Та Янгол небесний, розправивши крила,
Боронить з народом наш обраний шлях.
Матусенько-зоре, тримайся, хоч важко.
(А ти, дикий орку, навіки затям!!!)
Що воленька-воля для вільної пташки,
Це те, за що воїни платять життям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2022
автор: Любов Іванова