Поезія передсвята

Поема


                     Пресвятій  Трійці  
                     з  Пресвятою  Богородицею
                     в  надії  і  любові    присвячується


Росії  далі  вже  катма  —
півень  з  одрубаною  головою
іще  літа  поміж  всіма!..
Помилка  трапилась  з  Москвою  —
400  літ...  і  летіть  куди  нема
                           тому  Росії  більш  нема
Ніхто  не  пропілікає  під  Божою  габою!
Хвалю  Тебе
з  космічного  прибою!
Отче  з  Небес,
Сину,  що  Ти  воскрес,
Ти,  Душе,  —  могутня  владо  тайни  Слави!
Боже  воскреслий  люблячий
і  вірний
бо  Бог  вірний  Собі
і  в  одній  вірі
й
Ти  Бог,  Ти  —  не  лукавий!


Всі  живуть  скучно  гадко  —
як  можна  жити,  коли  не  з  Тобою!
Тепер!
Тепер
я  запинало,  що  запиналися
         від  Тебе  (!)  цих  гадьонишів  роздер
а  прапори
небесних
             дихальних  цих  сфер
                             окутають  їх
                                                     мов  під  золотою
                                           під  габою:
хто  й  де  помер?
Йде,  отже,  суд?
А  хто  воскрес
                       в  Тобі?
Усі  —  до  вірусів
на  повех
провалились  —
й  всі  віруси  в  борбі  —
і  ці!  —  з  ними  в  борбі
вони  що  думають:  чи  однаково
                                 єсть  Тобі?
Ти  слово  дав
були  б  багаті  в  Небі
хто  б  читав
...в  якій  війні?  —
як  я?  —
тут  всі  погоробіли  б  ...
                         і  тепер  бачите  —
                         що  не  схотіли  чути...
                         бачите?
                         й  тільки?
                         то  є  у  всіх  хотілки??
                         і  українці  все  життя  —  моє  із  Богом  —
                                                                       чути  не  схотіли...
                         то  й  що?
                         що,  —  моє  слово  затремтіло?
                         ні,  кажу  вам
                         як  хлюпне  Бог  —  то  в  всіх  намагання  розіп’ясти
                                                                               є  слава  Богу    слово-тіло...


хижі  ви!
«мерси»  в  рази
усі  так  Україну  розіп’яти  —  захотіли


є  
оскал  газетних
говорінь
це  не  поезія
і  це  не  верховин  горіння
не  птах
більш  через  нього  Дух
промайорить!
при  Бозі  не  потрібно  говорить


причал  —
сідай  і  морю  говори
і  від  пори
і  до  пори
безсмертне  у  серцях  горить
і  тиша
а  це  ти  злинув  догори
і  Бог  висяює
й  Бог  є
й  серце  твоє

06.04.2022,
передсвято  Благовіщення

Ми  переможемо  єретиків-зомбі.  Відкрив  Бог  священникам  і  поетам!
Треба  залишитися  при  цьому  цивілізованими,  преобразитись  в  християн,
що  дихають  благодаттю:  тоді  світ  ненасильницьки  переобразиться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович