Крик в горлі занімів, обпікши груди,
І збилися усі слова в комок.
Ви- звірі , ви - кати , та ви ж не люди!
Від скоєного вами світ замовк
На мить , у розпачі , щоб через мить зірваться
У гніві праведнім . Щоб мстить за смерть , за плач.
За скоєне ти з раші ждав овацій ?
Палач!
Крик в горлі занімів .Скипівся в болі .
Нема часу ні плакать ні кричать.
Життя відірвані від миру і любові
Обірвані. Обпалені. Лежать.
А жінка - мати, берегиня роду ,
Кричала в телефон - " Ти всіх мочи! "
Тепер про сутність "руського народу"
Мовчи!
Тепер ти жди розплати і відплати
І слухай , як тебе змикає страх!
А як тебе ростила твоя мати?
І на чиїх іще ця кров руках?
Крик в горлі занімів. Осколком в'ївся.
Дивись - весь світ постав із краю в край.
У гніві Україна ,кате , бійся!
Тікай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: Lesya Lesya