Привіт, світе,мене звати Україна.
Я не новонароджена дитина.
Але я зовсім молода,
24 серпня 91 народжена.
Я маю пращурів святих,
З тобою,світе,я знайомлюсь .А ти..затих...
Моя земля свята й родюча,
У нас пшениця найпахуча.
В нас найсмачніший,житній хліб,
В нас колос сам лягає в сніп.
У нас вода лиш сріблом ллється,
І сонях золотом до сонця б'ється.
І наречена мак у косу заплітає,
Бо милого з війни чекає.
2022 рік....почалася війна,
Я не чекала,що це зробить братська сторона
Що мене ударить в спину,
І зазіхне на територію,і пустить слину.
В 4 -ій ранку,коли спала,
На Київ мій ракета впала.
Увесь народ просунувся в мить,
Як в хаосі і страху будем жить?
Е,ні!Боятися?У себе вдома?
Де все дитинство?І так чудово?
Не здамся просто так!
Ось бачиш,світе?Воювати я мастак!
Бо мій народ - це мої діти,
Ніколи нас не розділити!
Сьогодні місяць як воюєм,
Моє ім'я ,ти світе ,чуєш.
Моє ім'я ,ти,не забудеш,
Як перемогу,я здобуду!!!
Ось така я Україна,
Вільна,незалежна,країна!
Лесів М. 24.03.22.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2022
автор: Meryenn