Зацепеніння, біль, огида, жах,
Таких катів земля може носити?
Кричать у небо матері та діти,
І кров їх запеклася на устах.
Обіч дороги мертвих коридор,
Дивися, світе, не заплющуй очі!
Ти бачив ще колись такий терор,
Невже і це забути ти захочеш?
Не виправдати небу і землі,
І гіршого ти не побачиш, світе,
Були тирани, вбивці та бандити,
Хто і які були в цих вчителі?
Невже і це забудете ви всі,
І далі будете собі спокійно жити?
Та покоління злочини оці,
Душі убитих будуть ще будити.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2022
автор: синяк