Ні, то не грім вдарив з ясного неба
То війна збудила нас на світанні.
В заметіль зими - дим, хаос, ереба...
Як сонце сходить надія остання.
Орел ракетою завдав удару
Спалив коріння у дуба, і тополь.
Україна згорає від пожару
і мільйон розбитих мрій, сердець і доль.
Я вірю, що закінчиться ця війна!
Здобуде перемогу Україна.
Поет напише героїв імена
Честь, шану віддасть червона калина.
На аркуші білому, як білий сніг
Всі діти світу напишуть слово'' МИР''.
Сонечко землі поклониться до ніг
Освятить новий день князь Володимир.
Віра, мова з'єднає Україну
Збудуємо до хмар в дзеркалах наш дім.
Посадимо ліс, гаї, сад, калину
Запануємо браття в часі новім.
Як задзвенять воскресні дзвони в храмі
В сорочку вишиванку вдягне весна.
Сонце миру загоїть душі рани
Немов би писанка розцвіте земля.
Навесні на високі кручі Дніпра
З далеких країв злетяться журавлі .
з єднає родину слово Кобзаря
Світ славитиме славних козаків землі .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: Чайківчанка