[i]« Тупість, жадібність
і пролетарське походження...»[/i]
Вердикт
Все сказано й почуто майже скрізь,
де знають, що уже не може бути
живого яничара чи манкурта,
а скільки є ще у тіні лакиз
і через них пролито буде сліз
на паперті останньої покути.
Та носить на собі іще земля
і як змію за пазухою гріє
колаборанта, юду, москаля –
жахливішу від мору й пандемії
зомбовану парафію росії,
рабів ідеології кремля.
Вони іще ідуть до комунізму,
на бенефіс – і ласа на чуже
орда, і цар її у негліже,
і рупори війни й антагонізму,
і сатана, що стукає ізнизу...
..................................................
аїд перенасичений уже,
але немає меж ідіотизму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: I.Teрен