Я, народилася в Україні,
Де хати білолиці квітує сад.
Тут у неба очі, як льон сині
З небес ллє рікою- сонячний рулад.
У полі зріє золота пшениця
Розлилась ,як море на долині.
З доріг від спраги напоїть криниця
Солодять душу співи пташині..
Україно ,у світ несу твоє ім'я!
Пишаюсь, що звати"Українка".
Навчила матінка мову солов'я
Рідна земле- я твоя кровинка.
В саду пахнуть медом солодкі вишні
Соловейко співає їй пісні.
Стежки осяює зірка Всевишня
Я, ловлю у жмені щастя на землі.
Тут вколіно трави - липи духмяні
І в пахощах п'янких -дольче віта.
Жайвір летить у мій рай на світанні
Там де в житах , мак цвіте для літа.
Солов'їна пісня в серці,і в душі
Кличе де мальви - ружі під вікном.
Тут село немов у казці в тиші
Явір слухає водограй над Дністром.
Я лечу у казковий світ у весну
Згадую, дитинство босоноге.
Україно, я оспівую красу
Калиною клонюсь низько в ноги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2022
автор: Чайківчанка