Заключна молитва (хореїчний гекзаметр)

_U_U_U//_U_U_U;

Неба  переливи  надто  недосяжні,
Що  Атлант  тримає  на  кремезних  плечах,
Під  вагою  тою  сильно  ізігнувшись,
Хоч  легкі  на  вигляд  велетенські  хмари,

Ви  почуйте  голос  юного  поета,
Вельми  незначущий  для  ясного  сяйва,
Він-бо  щирий  дуже  та  походить  з  думи,
Важної  такої  для  усього  людства,

Дітища  Адама  та  благої  Єви,
Що  були  із  раю  вигнані  навіки
За  тяжку  провину  перед  вами,  грізні:
Ви  чароти  миру  поверніть  до  світу,

Котрий  потопає  у  кривавих  війнах
Вже  яке  століття  без  тривалих  впинів,
Бажаних  людині  нелегкої  праці
І  усій  планеті,  матері  живого,

Що  дає  дбайливо  всім  своїм  дитяткам
Плід  для  проживання,  стиглий  і  солодкий,
Та  усім  тваринам  під  ясними  вами;
Бо  іде  на  брата  брат  з  мечем  сталевим

За  шматочок  спадку,  що  батьки  лишили
Для  усіх  нащадків  ніжного  кохання,
Що  кипіло  в  грудях  кожного  із  оних,
Щоб  благополуччя  в  тих  нащадків  буйних

І  було,  й  зростало  кожної  хвилини;
Дайте  сильний  розум  нашому  коліну,
Нашим  дітям  дайте  той  величний  розум,
Мир  аби  любили  понад  всяке  злато,

Із  землі  здобуте  не  відомо  нащо,
Бо  смертельна  січа  тільки  на  папері
Виглядає  красно  і  серця  чарує,
У  житті  нікому  не  бажають  воєн,

Хоч  лише  на  війнах  кожен  знайде  ціну
Всім  життям  вразливим  і  надійним  друзям,
Котрих  стало  мало  щось  останнім  часом;
Ви  позбавте  сили  тих  людців  злостивих,

Жадібних,  жахливих,  розумом  убогих,  
Котрі  проганяють  мир  від  дому  людства,
Щоб  не  стало  більше  під  блаватом  вашим
Сварки  між  ріднею,  що  по  чину  рівна,

Що  бажає  жити  до  віків  старечих,
Радощів  напившись  од  життя  земного,
Дорогих  всім  людям  під  сумними  вами;
Ви  зробіть  потужну  для  життя  підпірку

Щоб  побачить  знову  величаве  людство,
Що  прямує  купно  до  мети  чіткої,
До  далеких  далей  по  степах  широких,
Де  талант  заквітне,  милощі  не  згаснуть,

Де  ніколи  жоден  не  пізнає  смерті,
Де  знайдуть  для  себе  всі  місця  хороші,
А  все  зло  ізникне,  наче  й  не  бувало,
Наче  не  вкушали  прабатьки  від  древа.

Ви  зробіть  ці  речі  –  вас  поет  благає
Потаємним  словом  у  годину  люту,
Щоб  доброти  ваші  стали  видні  ясно
Для  очей  людини,  котру  породили.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2022
автор: Дефлоратор