Тільки ото Цап з Козою
В РАКСі розписався,
То під її каблучок
Зразу ж і попався.
Тепер з прив’язі йому
Уже не зірватись,
Треба слухати дружину,
Нікуди діватись.
Якось в Пса Рябка, сусіда,
Трапилась пригода,
Там зірвало дах із будки,
Як була негода.
Прибіг Рябко схвильований,
Просить допомоги,
Цап лиш кліпає очима
Й чуха свої роги.
-До твоєї халабуди
Мені нема діла,
А зробити, що ти просиш,
Коза не веліла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2022
автор: М.Гомон