Я, лечу журавкою в Україну
Туди ,де юність мальвою цвіла.
В саду сяду на червону калину
Оспіваю рай, як цвіте земля.
Україно- мій світанковий краю!
Я, до тебе всім серденьком горнусь.
Ізранку доночі важко зітхаю
За твою доленьку Богу молюсь.
Там, де я колись босоніж ходила
Зеленіє Дністер у барвінку.
Весна у цвіту така ніжна мила
Благословляє - мати українку.
В моїм садочку хати білолиці
Під віконцем мальва- ружа цвіте.
В синє небо злітають білі птиці
Зустріти рано сонце золоте.
До нього тягнеться увись зелен гай
Сивочолий дуб небо тримає.
Для пташок, тут є казковий справжній рай
У пахощах трав душа співає.
Яблуня і груша, слива та й вишня,
зацвіли біло-рожевим цвітом.
Згадую свою весну - дні колишні,
як мережила я мрії літом.
За гаєм золотіє лан пшениці,
як море на цім березі шумить.
Там дзюркоче водиця із криниці
З доріг, тебе мій друже напоїть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2022
автор: Чайківчанка