Синочку любий, не вмирай,
Молю Бога я за тебе.
З війни додому повертай,
Мені більшого й не треба.
Зростила я тебе сама,
Помер батько від хвороби.
Одно підходжу до вікна,
Якийсь голос кличе мов би.
Такі тяжкі ідуть бої,
В них героїзм захисників.
Гордяться ними матері,
Дай Бог, були усі живі.
Загиблих безліч там дітей,
Вони у серці, не в руїнах.
І вічна пам'ять їх знайде,
З життя пішли за Україну.
Синочку любий, ти живи,
Невмируща Україна.
З руїн її ти підійми,
Незалежна в вогні й ціла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Валентина Ярошенко