Зоряна вистава


Як  це  чудово  і  прекрасно
Вийти  із  сином,
Пізно  ввечері  у  сад
Присісти  на  альтанку
І  пити  теплий  чай
А  навкруги  усе  затихло
Тиша  оповила  небокрай
Ти  опинивсь,  неначе  в  казці
І  лише  голос  сина  ,,порушує,,  цей  рай:
-  Тату,  подивись  направо!?
-  А,  це  зоря  упала
-  Дивись,  а  що  це  там!?
-  А  це  супутник  вже  летить
Слухаєш,  як  він  здивовано  питає
І  усмішка  заповнює  лице
Усі  проблеми  і  незгоди
Відразу  забуваєш,  вмить
Адже,  сидиш  разом  із  сином,
І  споглядаєш  –  неймовірну√,  зоряну√√,  виставу√√√…

 √  -  тихіше  вимовляється;
√√  -  більш  тихіше;
√√√  -  ще  більш  тихіше;

                                                                                                                                                                                 2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2022
автор: Карпо