Доки йтиме ця війна?
Ніхто із нас не знає.
Поспішає вже весна,
Агресор міць втрачає.
Чи втомились вороги?
Чи то скінчились гради?
Хоч розлючені вони,
Хай вкусять себе ззаду.
Всі тортури над людьми,
Хто з них тепер в облозі.
Боже, їм допоможи,
Там муки, смерть і сльози.
І дітки у полоні,
Їх вивезли в Росію.
В нас сльози йдуть солоні,
Фашистів суд у дії.
Застряг ворог у крові,
Хай захлинеться нею.
Якщо голови чумні,
Окропить шлях своєю.
Ще треба потрудиться,
І свято для нас буде.
Колись усе скінчиться,
Вдихнемо на всі груди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: Валентина Ярошенко