Ти не здригнувся, світе? Поглянь на нас! Сюди!
Тут дівчинка маленька вмирала без води.
Вже не було матусі... Завали, темінь, жах.
Молитви в породіллі застигли на вустах.
Розтрощені лікарні... ракети в Бабин Яр.
Народжені в підвалах, кричіть — ваш час настав!
Він буде мирним, кращим — віднині і повік,
у новому столітті йде двадцять другий рік.
Холодний Яр, прокинься, Батурин, підведись!
Герої Крут, ви поряд... Вкраїна зараз — ВІСЬ!
Тут з’єднуються душі в непереможний ДУХ
і резонує віра на згарищі розрух.
Примножуються сили з землі, з небес, з основ.
Слова з самого серця повторюємо знов:
— Тримайтеся, рідненькі, найкращі від усіх!
Любов зсуває гори, стає окрай доріг.
Ти розумієш, світе?! Любов підносить ввись
таку незламну силу в єдиному — «Борись!».
І рознесе по колу цей клич Чумацький шлях.
Відроджене сьогодні — залишиться в віках.
Таня СВІТЛА
14.03.2022 р.
Художник Олег Шупляк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: Таня Світла