Немає спокою,немає сну.
Моя земля сьогодні як руїна.
Отак почав той нелюд нам весну.
Але незламна наша Україна.
Ей вороги! Ми свій бороним дім.
Ми вас не кликали.Ідіть додому .
Бо станете підживою ланів.
Ви смерть до себе кличете свідомо.
Чи чуєте? Ми на своїй землі!
Вона дає нам сил,і ми не чуєм втому.
А ви ідіть додому кляті москалі!
Допоки є ще чим іти додому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2022
автор: Ірина Сенюк