Кобзарю, праведний Тарасе,
мутантсько-московицька раса,
чимдуж лютуючи, наївно
убити хоче Україну.
Та множиться нам Богом даний
непереможний дух Майдану!
Хоч сіє ворог скрізь розруху,
є неймовірна сила духу!
Козацького!
І кріпне єдність.
Зі світом ширшає взаємність.
І гинуть швидко і врочисто
«святі» рашисти-терористи.
Хоч Путлєр множить горя гори,
сховавшись у тхорячу нору,
та може вже пробитись скоро
бар’єр свідомості мордорів.
Скрізь «Руській мір» і плідно, й гідно
нещадно нищити потрібно.
Як разом вистояти зможем,
то й Бог нам більше допоможе.
Кобзарю, ти ж бо вірив зроду
у силу вільного народу!
Хоч в небі ще ракети виють,
та вистоїть праруський Київ!
Народе праведний, єднаймось!
Авжеж, ми вистоїм! Тримаймось!
І буде правдитись держава!
Геройській Україні слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2022
автор: Олександр ПЕЧОРА