А за вікном сьогодні весна,
Тільки земля не квітами вкрита,
Війна забирає невинні життя,
Жадібно, несамовито...
Хаос, смерть, кров... все то є страшний сон,
Та не заплющені очі,
Моляться люди за мир в унісон,
В надії – спинити російський злочин.
Молодь сивіє, один день як рік,
Дитинство в малечі забрали.
Діти дорослі не на свій вік,
Війну у повітрі вдихають.
Сидять у підвалах холодних, сирих
У роки свої безтурботні,
Вибухи чують, сирени страшні,
Вже звичне життя незворотне...
У вогні Україна, спокійно не спить,
Багато пролито вже крові...
Душа не на місці, так сильно болить...
Бережи Вас Господь, військові!
Україна – незламна, потужна, міцна!
Українці – дружні, єдині!
Недруг думав, що всіх тут розколе сповна,
Та ще дужче, з'єднав, у велику родину.
Україна за мир! Ні – війні! Ні – смертям!
За майбутнє, за тишу, за безхмарне небо!
Відіб'ється війна на усіх ворогах,
Що ввірвалися на нашу землю!
Марта Нетюхайло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2022
автор: Marta_7