Війна,яка ж страшна вона.
Не думали і не гадали,
Що прийде у наш дім вона.
Прийшла.Як хижий звір напала.
Здригнулася земля від болю
Коли пішов на брата брат,
Щоби відняти віру й волю,
Посипався на землю "град".
Злітають в РАЙ небесний душі
Простих людей і вояків
І гіркі сльози очі сушать
Як війна губить малюків.
Чому на нашому порозі
З'явились люті вороги?
Та знають хай, всім скрутять роги,
Не буде їхньої ноги
На нашій неньці Україні.
Зметемо навіть їх сліди
Чим і займаємося нині.
Спровадимо їх на завжди.
Вставай Український народе!
До зброї! Знищимо ху***ло.
Відстоїмо свою свободу,
Заживемо йому на зло.
Моліться Богу! Він є з нами,
Він допоможе,захистить!
Ми переможемо,настане
І навіть скоро, така мить.
На ноги стала Україна!
І вже нікому не зламать.
Вона НЕ СТАНЕ НА КОЛІНА,
А буде тільки процвітать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2022
автор: Малиновый Рай