Тобі кінець, х**ло, тепер тобі кінець!
Молися чорту чи своїй мамоні.
Вкраїна стала на смертельний герць
твоєї особистої безодні.
І ця війна - як сповідь для усіх:
і тих, що б'ють, і тих, що вболівають.
Свистить під небом вогняний батіг,
і з кожним свистом ти ідеш до краю.
Піднявши руку на незрушний град -
священний Київ, що стоїть віками,
отримуєш лишень каменепад,
пекельний біль і глибоченні рани.
Бо все, х**ло, тобі тепер лишень
одне лишилось - пістолет до скроні!
Рахунок йде на миті, ти - мішень
своєї особистої безодні!
28.02.22 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2022
автор: Леся Геник