Подарувала мама хустину
В дарунок , немов святий оберіг.
Вона зігріває в хуртовину,
як лютує зима падає сніг.
Хустина, так пасує до лиця
І цвітуть райські квіти для доні.
Благословить долю біля вінця
І вкриває посивілі скроні.
Залишила на згадку у скрині
Синю, жовту, зелену, червону.
Біла в позолоченім бурштині
Є до свят, до великого дзвону.
На хустині, цвітуть квіти ружі
Увінчана віночком барвінку.
В розмаю в пелюстковій одежі
Прикрашає вроду матір-жінку.
Шануй ,доню мамину хустину!,
що лебединим пухом зігріває.
Не забувай ,пісню старовину!
Маму, що вдома тебе чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2022
автор: Чайківчанка