Не перебивай мене,
Не перебивай
Просто було весело,
Просто був розмай.
Просто днів незлічено
Ще було весни
Просто нам ще снилися
Бірюзові сни.
Просто всі шляхи вели
У блаженний рай.
Не перебивай мене,
Не перебивай.
А зиму і віхолу
З нас ніхто не ждав.
Вітер з завірюхою
Наші мрії вкрав.
Раптом виявляється,
Що шляхи безмежні
В тебе вектор західний,
В мене – протилежний.
Не знайшли омріяне.
Де ж ти дивокрай?
А душа шепоче:
«Поверніть нам рай… рай…рай»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Валентина Курило