Наче бракує розуму в Путла,
Наче нажертись смертями не може,
Каже що Мінськ в питанні допоможе...
Він хворий, його ліки - то війна.
Відбив земельку для смертей своїх солдат?
Слова про жаль утрат рідним зготовив?
Чи байдуже чужих і своїх втрат,
А жаль навіть словечком не промовив?
Невже сліпий народ того вождя,
Що хворого керманича закликав?
Чи безхребетний, з стержнем слимака,
Не зрячий, і не відає про лихо?
Заляканість ви скажите мені,
Байдужість, може десь також присутня?
"Да не, мьі далеко от вас живем..."
Свобода волі назавжди у вас відсутня!
Любий сусіде, братній, чи вже ні?
... Ви ізолюєте себе в своїй країні.
Бруднити руки до могильної землі -
Батькам, а не фальшивому месії!
Борчук Сергій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Просто_Сергій