тінь німа впокоїла : “амінь”_
іншої немає_ вже не буде
медитуй на хрест, чи череп будди
роздирай примерзлі ян та інь_
>
неба край тече кривавим світлом
втеча в рай по лезу благодаті
передмістя контури щербаті
лип та кленів кострубаті мітли
>
вздовж підніжжя цегляної скелі
п’ятикнижжя сну спаливши сміхом
серцем в безвість ллєш молитву тиху
поглядом підперши неба стелю_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: Ки Ба 1