Лютий, у мене тебе забрав
я зустрічаю без тебе весну.
І, птахом із небесних заграв
Ти, віддаєш небо любов земну.
Наснись мені у казкових снах
Веселим радісним і щасливим.
До вікна стукни крилом ,як птах
Та із небес, дай знак мені милий.
Ти, білим лебедем прилети
І збуди ніжним цілунком у сні.
На своїх крилах неси у світи
І воскресне мій дух навесні.
Я, знаю, що ти є поруч зі мною
Зітреш з личка сум, і печаль мою.
Прошу, обніми мене рукою
Щоб відчула я присутність твою.
Пам'ятаю, нашу зустріч останню
Твій жарт,щиру усмішку милу.
Ти, збиравсь в дорогу дальню
Віддавав тепло душі милий.
О, скільки ідей було у тебе!
На завтрашній день складав плани.
Спішив жити нахиляв небо
Словом загоював рани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: Чайківчанка