Вже їдуть онуки,
Яка тепла звістка.
Зігріють їх звуки,
Мов весняна квітка.
Вони, ще маленькі,
Такі в нас завзяті.
Із виду гарненькі,
І шкоди багато.
Удвох бешкетують,
І мама насварить.
У завтра прямують,
Минуть лихі чвари.
Чекає, що далі?
Страх бере за дітей.
Помисле хто зараз?
Сном для нас все пройде.
Світле небо для нас,
Теплі, сонячні дні.
Обмине страшний час,
Порадієм весні.
Не стать на коліна,
Молить Бога за все.
Мати - Україна,
Найдорожче, що є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Валентина Ярошенко