Лютневий подих….


Лютневий  подих  прикрашає  клени,
Синяву  снігу    припорошив  златом,
А  мені  ж  хочеться  бачить  зеленим,
 Їх  гілочки,    щоб  пахли  ароматом.

 Весняний  подих,  вже  не  за  горами,
Хоч  іще  поле,  в  білому  лататті,
І  морозець,  іскриться  вечорами,
Прийде  вона,    в  шифоновому  платті.

І  зачарує  сріблястим  намистом,
 Із  діамантів  і  льодових  мостів,
По  стежках  піде,  радо  пройде  містом,
 На  асфальтній  поверхні,  лишивши  слід,
Малі  озерця    в  сонячнім  промінні.

Подих  лютневий,  давно  потеплішав,
Він  не  суворий,  як  йому  годиться,
Тож  недарма,  світлий  день  подовшав,
Й  жвава  пташина,  зранку  веселиться,
 Теж  відчуває  наближення  весни.

                                                   11.02.2022р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2022
автор: Ніна Незламна