Вогонь

Нам  небо  знов  показує  кіно...
Як  Зевс  орлем,  карає  Прометея!
За  те  що,  викрав  з  рук  його  перо...
Спустивши  грім,  серед  ясного  неба...

Палає  ліс,  на  схилах  білих  гір...
Ріка  тече  пожари  затушити!
Тікали  птахи,  покидая  дім...
Це  божий  гнів,  не  треба  Бога  злити!

Прийшла  людина,  взяла  цей  вогонь!
Зігріла  свій  будинок  біля  скелі...
Молилася  до  ранку...  Наш  Господь!
Великий  Бог,  ми  віруєм  у  тебе!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Олександер Білий