Заграви як ранні й вечірні встають,
Під'їзд наш - лункий особливо.
Здорові у психлазарет наш не йдуть,
Де право гулянь ухвалили.
⠀
Опівдні й опіввночі зрідка гримить,
Мов поїзд на стрілку потрапив.
Одразу ж пекти пиріжки вкрай кортить
На здобній луні ароматів.
⠀
А так, більше варим пісне ми собі.
Скривившись їмо мимоволі.
Надворі - "дубар", прохолодно в житлі
Під номером шість, та прикольно.
⠀
Думкам гамівні всім сорочки вдягли,
Щоб в танець не йшли прям від пічки.
Лиш ті в шані, ві́жок що ждуть під хвости
І є на прикладах насічки.
⠀
Убивців здорових ідей і затій,
З казок Гуліверів - без міри.
Лиш часом сюди заблука лиходій
В цепах канонічної віри.
⠀
Автор Олесь Григ
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀
ОРИГІНАЛ
На утренней и на вечерней заре
подъезд уникален и гулок.
Не ходят здоровые в наш лазарет
психический, с правом прогулок.
Бывает, что в полдень и в полночь шаги
гремнут, словно поезд проехал,
тогда есть возможность испечь пироги,
используя сдобное эхо.
А так, больше постное варим себе
и пробуем, морщась невольно.
Прохладно на улице, зябко в избе
под номером шесть, но прикольно.
В рубашках смирительных мысли лежат,
чтоб не танцевали от печки.
В чести, у кого под хвостами вожжа
и есть на прикладах насечки.
Убийцы витающих здравых идей,
мечтательные гуливеры,
и лишь иногда забредает злодей
в цепях канонической веры.
2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Юрій Шибинський