Три вовочки

Один  лежав  у  мавзолеї  —  “живіший  за  усіх  живих”
Під  написом  великим  “Ленін”  -
Бо  прізвище  він  не  зберіг.

Був  крадієм  другий  по  суті.  Кишень  багато  -  щоб  було.
З  народження  він  звався  Путін,
Хоча  весь  світ  вважав  Ло-ло.

Із  ними  блазень,  майстер  слова,  (хоч  розумів  би  що  верзе)  -    
Насправді,  чесно,  третій  Вова,
По  суті    -  “ге”,  писали  “The”.

На  шабаш  зібрались  фантоми  і  почали  себе  жаліть:
Ми  працювали  вік  без  втоми,
А  замість  дяки  —  зад  горить!

Які  невдячні  наші  люди!  Їм  обіцяли  геть  усе!
Та  нас  історія  лиш  гудить  ...
І  людство  задніх  не  пасе.

Зі  скарги  розпочав  найстарший:  зробили  з  мене  муміє  ...
А  я  ідеї  брав  у  Маркса,
Що  в  школі  вчили  —  не  моє.

Тепер  лежу,  як  оселедець  —  у  нафталіні  і  спиртах
Марудно,  холодно  та  твердо,
Ще  й  без  мобілки  -  просто  жах!

Устряг  молодший  фантом  Вови:  а  я  крутився  як  вугор,
Хоч  обі_рався  аж  по  брови  -
Та  завжди  в  масці  —  я  ж  актор!

Помовч!  Враз  гаркнули  обидва...  Зелений,  щоб  учити  нас
Із  дірки  світла  вже  не  видно  -
Зливати  воду  майже  час.

Фантом  середній  ледь  не  плакав:  величних  планів  скільки  мав!
Та  де  не  сунусь  —  повна  ***  -
Зате  Сибір  увесь  продав.  

Хоч  памʼятник  собі  поставив  -  З  хрестом  стою  замість  весла
Та  доганяє  всюди  слава
Співають  пісню:  “я  -  ла-ла”  ...

Плюють  і  не  жаліють  слини  за  Крим,  за  смерті,  за  Донбас
І  тиче  дулі  Україна,
Для  всього  світу  “пі_да_раз”.

Хоч  не  великий  математик,  та  знаю  що  таке  є  Пі,
Якщо  іще  один  додати  -
Все  брешуть  кляті  язики

Оце  халепа  —  так  халепа!    Вперед  —  кінець,  назад  —  ганьба
Заліз  у  діжку,  як  дурепа
Шепоче  дупа:  це  —  труба!

-  Як  я  катався  в  Буковелі...  Знов  гне  своє  малий  фантом
-  Стули-но  пельку  пустомеля!
Чом  ми  зібралися  гуртом?

-  Ми  можемо  у  щось  пограти  або  вам  байку  розкажу...
-  Хоч  що  йому...  Що  з  дурня  взяти?
Забембало  під  хвіст  віжжу.

Ми  тут  про  світові  проблеми...  Макітра  просто  аж  гуде!
Цьому  -  гулять  —  нема  більш  теми  -
Дурне  прийшло  —  дурне  й  піде.

-  Та  ні...  образився  молодший.  Я  вже  дорослий!  Я  -  не  лох!
-  Та  цур  тобі!  Хоч  сци  між  очі...
От  щоб  ти  тріснув  або  здох!

Надулись  губоньки  фантома:  Ще  раз  образите  —  піду!
-  Сиділо  б  ти,  убоге,  вдома!
І  не  розносило  біду!

Помовч,  хоч  трішки,  недолуге.  Нам  треба  рішення  знайти.
Іди  пограйся,  знайди  друга...
Чи  баранам  крути  хвости.

Котом  чеширським  на  гіляці  зʼявились  вуса  і  лице:
-  Шановні,  ваше  діло  в  сраці  ...
Пихнула  люлька  й  щезло  це.    

Як  оніміли  усі  троє:  То  що  було?  Невже  сам  Йосип?
В  повітрі  враз  запахло  гноєм,
На  дупах  посивіли  коси.

Піднявся  лютий  буревій.  Дерева  гнулись  й  осокА,
З  боліт  почули  хижий  вий,
Ударив  грім  як  з  молотка

По  лисині  дощу  краплини  забубоніли  наче  в  дзвін,
Щось  промайнуло  поміж  ними  -
Кравчук.  Так  вміє  тільки  він.

От  би  у  кого  запитати.  Нема  хитріше  голови.
Якби  ж  могли  його  злапати  -
Піди  між  крапельок  злови!

Із  мороку  страшної  ночі  Микита  визирнув  до  них:
-  Мо,  кукурудзи  хто  з  вас  хоче?
А  можна  мештами  між  ріг!

Ось  панночка  у  біле  вбрана  з  косою  когось  вигляда:
Оце  того  чи  цього  пана  -
І  то  не  жарти,  то  -  біда.

Десь  з  вишини  свого  Олімпу  крізь  окуляри  задививсь  -
Аж  Беня  Мойський,  знявши  кіпу  -    
Що  Путін  враз  перехрестивсь.

Неначе  всі  чорти  із  пекла  повиповзали  у  ту  мить,
Вовки  завили,  ніч  померкла.
Сказав  він:  Брови  підніміть!

Перелякались  навіть  сови,  в  дупло  забився  старий  сич
Злетів  із  дуба  Янукович,  
Шелеснув  в  мавзолей  Ілліч.

Лишились  двоє  на  поталу.  Додолу  впали:  Не  губіть!
-  Віддайте  все  мені  що  вкрали  ...
Затим  до  мене  каву  пить!

Зважайте,  часу  зовсім  мало  —  як  третій  півень  прокричить
Допоки  сонце  ще  не  встало
Ви  маєте  усе  рішить.

І  щез.  Одразу  просвітліло.  У  лісі  рохнула  свиня
Враз  цвіркуни  заголосили
Старий  молодшого  шпиня:

Кого  спитати?  Хто  підкаже?  Оце  вже  зовсім  не  байки...
До  Бені  в  гості  —  не  дай  Боже
То  гірш  ніж  терен  й  колючки.

Віддати  —  також  не  можливо.  Не  надурити,  не  втекти.
Вцідив  молодшому  по  шиї:
Придумай  щось,  а  не  кректи!

-  Давай  спитаємо  у  друзів!  У  мене  є  Андрій  Єрмак.
Замовим  піцу,  суші,  смузі  ...
-  Ти  йолоп,  бовдур  і  мудак!

Ти  —  ідіот  чи  й  досі  граєш?  Як  відкараскатись  від  Бені?
Отой  Єрмак  —  то  ж  мій  сексот!
І  всі  “рожеві”,  і  “зелені”.
Усе  оточення  твоє  сидить  у  мене  на  зарплаті:
І  піп  отой,  що  в  дзвони  бʼє,
І  депутати,  і  пейсаті.

-  Тоді  давай  питать  твоїх  —  ну,  має  ж  бути  хто  розумний
-  Авжеж,  давай,  курям  на  сміх
Спитаємо  державну  Думу...

Шойгу  розкаже  про  оленів...
-  То  Соловйова  чи  Лаврова...
-  Таких  розумних  є  до  Бені
Десь  від  Курил  і  аж  до  Львова.

-  Спитаймо  “батьку”  Лукашенка  —  він  нам  пораду  гарну  дасть
-  Пішов  ти!  Аж  до  Порошенка  -
Хай  він  Рошен  тобі  продасть!

Або  пошле  у  “сліпий  траст”  —  йому  продати  —  як  два  пальці...
На  те  у  нього  справжній  хист...
Спитай  у  Юлі  краще  яйця.

Як  треті  півні  заспівали  Ярило  з-за  Дніпра  зайшов
Холодні  трупи  їх  мовчали
Козак  Василь  город  полов.

Ця  казочка  про  "три  вовани”  навчити  мають  люд  Землі:
До  влади  пнуться  лиш  барани,
Як  до  горілки  москалі.

І  їхні  душі  нечестиві  не  гідні  по  землі  ходить
А  ви  бувайте  всі  щасливі!
І  вибір  не  дурний  робіть!

7.02.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2022
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)