Пробач

Врятуй  мене  від  злих  очей,  мій  Боже,
Від  заздрості  людської  захисти,
Щоб  як  палають  спалені  мости,
Не  смів  хтось  посміхатися  вороже.
Веди  мене,  коли  я,  понад  краєм,
Всіх  Ангелів  до  мене  посилай,
За  руку  ти  в  біді  мені  тримай:
Моє  життя  -  мій  Бог  оберігає!
Я  не  злякаюся  тоді  життєвих  бід,
Бо  Віра  всім  полегшує  дорогу,
Надія  прожене  печаль-тривогу,
Твоя  Любов    врятує  цілий  світ.
З  Тобою  не  страшні  горе  і  плач,
Дороги  і  над  прірвою  стежини,
Це  щастя  коли  Бог  є  у  людини,
Мені  розп'яття  лиш  своє  пробач.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: синяк