“Люби свого ближнього, як самого себе”
(Матвій 22:37–39)
Люби сама себе, тоді насправді
Полюбиш близьких, а чи й ворогів,
Інакше будеш завжди наче в зраді,
Поселиш згірклий до душі своєї гнів…
Ніяк нікому ти любові не покажеш,
Якщо для себе не віднайдеш почуттів,
Бо й не глухому те напевно не розкажеш,
Розгледіти що в власнім серці не зумів…
Люби сама себе, тоді насправді
Полюбиш ближніх, як Господь любив,
Служитимеш завжди тоді лиш правді,
Якщо хтось навіть серце роз’ятрив…
Якщо полюбиш власну свою душу,
То не дозволиш поселятися в ній злу,
Як у привабливім ведмедику із плюшу,
Не знайдеш квітів, якщо пхав туди золу.
Люби сама себе, тоді насправді
По-божому життям своїм пройдеш,
Тоді й при лайці, чи брудній пораді,
Для серця свого спокій віднайдеш…
В житті люби себе, як нам заповідали,
Думками навіть не твори й німих гріхів,
Тоді хоч, як тебе життям не поламали,
Не здатен будеш до лихих лайливих слів…
Люби сама себе, тоді насправді
Господь завжди оберігатиме твій шлях,
Якщо не раз і звинуватять у безвладді,
Для злого будеш геть не по зубах…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
01.02.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2022
автор: Lilafea