Звони ж бо, брате

Поміж  віршів  шукаю  я  послання,
Здається  ,  навіть  ,  іноді  знаходжу.
Ти  впертий.    Я  такою  ж  бути  можу.
Ми  стерли  вже  давно  дзвінок  останній.

Та  хочу  думать,  що  все  добре  в  тебе,
Все  добре  так  ,  як  не  було  ніколи,
Й  осінній  спів  сумної  баркалоли
Тобі  уже  і  задарма    не  треба.

Чому  ж    уперто  очі  в  телефоні?  -
На  сайті  автор  ,  точка  зеленіє.
Звони  ж  бо  ,  брате  ,  я  прощати  вмію,
Ось  вірш  новий    твій  грію  на  долоні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2022
автор: Lesya Lesya