Один день без квітів
І сонце зранку не зійде,
Десь посеред світу
кохання ще одне живе.
Затамувавши подих,
Рукою погладивши коня,
Посеред гір, на долині
Вільні він і я.
Вітер по всій землі
розносить пісню птахів,
Немов кохати в тишині
і про нього кричати.
Моя сила не в тім,
Що я роблю наступний крок,
Моя сила у тім,
Що я знаю
скільки на небі зірок.
І я стою, милуюсь ними
Зі своїм красенем конем,
Посеред гір на долині,
допоки сонце не зійде.
26.01.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Іра Задворна