Не муч мою душу німими шипами,
Які полонили далекі мости,
Які забавлялися щиро з вустами,
Коли я читала порожні листи.
Усміх приносив самі лише болі,
Та я усміхалась. Якою ж була!
Троянди впивались із присмаком крові,
А я все рядками твоїми жила...
Шипи обіймали, давали надію,
В якій засинали гарячі слова...
Дотик омани торкав несміливо
Трояндовим подихом цвіту й зела...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Сара Ґоллард