Георгіївський собор Видубицького монастиря

Стоїть  храм  на  Україні,
В  столиці  нашої  держави,
Купола  нагадують  мені,
Зелені  як  листя  на  деревах,
Золоті  як  велике  сонце  яке  світить  Сонячній  системі,
Ми  планети  які  обертаємося  навколо  нього,
Стоїть  в  саду  біля  дерев,
Процвітає  Божа  Благодать,
Стіни    біли  наче  сніг  який  нещодавно  впав,
Хрест  на  стінах,
Нагадують  нам  про  наше  минуле,
Цвіте  Божа  Благодать,
Покриті    снігом  купола,
Відроджується  наше  минуле,
Яке  чинилось  роками,
Зацвіла    Благодать  Сина  Бога  Спасителя  Ісуса  Христа,
І  буде  стояти  ще  багато  років,
До  моєї  смерті,
Люди  це  як  планети  Сонячної  системи,
Люди  які  трошки  вірять  в  Бога  вони  як  перша  планета  Меркурій,
Другі  люди  які  вірять  в  Бога  на  10  відсотків  вони  як  друга  планета  Венера,
Треті  люди  які  вірять  в  Бога  на    20  відсотків  вони  як  третя  планета  Земля,
Четверті  люди  які  вірять  в  Бога  на  30  відсотків  вони  як  планета  Марс,
П'яті  люди  які  вірять  в  Бога  на  40  відсотків  вони  як  планета  Юпитер,
Шості  люди  які  вірять  в  Бога  на  50  відсотків  вони    як  планета  Сатурн,
 Сьомі  люди  які  вірять  в  Бога  на  60  вони  як  Нептун,
Восьмі  люди  які  вірять  в  Бога  на  70  відсотків  вони  як  сьома  планета  Уран,
Людина  яка  вірять  в  Бога  на  99,9  відсотків  вони  як  зоря  Альтанік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Богдан Хмельницький