Досить куняти…

Наше  життя  складається  з  різного  часу  і  років.
"Завтра"  чомусь  швидко  перетворюється  на  "сьогодні",
Де  піднялись  обеліски  посеред  селищ  і  степів.
Час  не  зупинить.  Контрасна  пора.  Багряно  на  сході.

У  життя  свої  права,  воно  свої  порядки  має...
Ось,  чому  нестачу  гостріше  відчуваємо  його.
Все,  що  завойовано  нами  відходить  та  зникає.
Відлунюється  тепер  в  майбутній  нашій  долі,  в  гонах...

Все,  що  втратили  зараз  -  це  скоріше  всього  назавжди.
Руки  складає  народ  і  мчить  за  моря,  біжить  від  втрат...
Пробами  чужими  помічені  люди  стали  зайві.
Торжествує  зло,  його  знаряддя  -  війна  і  розрада.

"Баста"  каламутності  в  Державі,  спускати    на  жарти.
Наше  єднання  пульсуючий  зачин  завтрашнього  дня.
...Море  смуту  задумали  клани.  Чекати  не  варто!
Досить  нам  лямку  іудів  тягти  і  досить  -  куняти...


Єдність  -  народу,  а  злочинцям  -  грати!  Погляд  розплати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Маг Грінчук