Хустка зелена, блакитні квіти,
Там біля стежки
Хтось її кинув.
Може то килим з трави-барвінку
М"який та ніжний лежить у лісі.
В широкім лузі між осокою
Та й незабудка росте високо.
Крихітна квітка - неба краплинка
Сяє. мов зірка там біля вільхи,
Що свої ноги все життя мочить,
Любить вологу та дощу хоче.
І дика м"ята там недалечко
Так дивно пахне.
Тривожить серце.
Хтось казку бачить,п рироди диво,
Інший байдуже проходить мимо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський